Покурити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:20, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Покури́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Покадить. 2) Покурить. От він полежав трохи, покурив люльки. Рудч. Ск. II. 179. 3) Не покуриш. Не удастся тебѣ. Мабуть не на таких наскочив, не покурить. Рудч. Ск. І. 75.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Покурити&oldid=46415