Покора
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:11, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поко́ра, -ри, ж. Покорность, смиреніе. К. Дз. 226. Мир. ХРВ. 289. Цнота і покора не має місця у панського двора. Ном. № 1313. Що питали, на все одмовляв з покорою. МВ. (О. 1862. І. 102).