Поколоти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:10, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поколоти, -лю, -леш, гл. 1) Переколоть, заколоть; исколоть. Коли б свині рот, то б усіх поколола. Чом. № 3827. Поцілував мене, та так поколов вусами. Левиц. І. 199. 2) Зарѣзать (нѣсколькихъ свиней). Ми ці кабани поколем та попродаєм. Рудч. Ск. II. 26.
