Покоїти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:09, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти. Кв.
Поко́їти, -ко́ю, -їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе попоїти. Кв.