Поклін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:07, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Чуб. V. 202. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. АД. II. 80. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає коня вороного, вона йому поклін дає хусточку шовкову. Чуб. V. 324. Ум. Поклінчик, покло́ночок.
