Покидька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:04, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Покидька, -ки, ж. 1) Негодный предметъ. К. (Хата, XVI). 2) Заброшенное существо женскаго рода. Я така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач. Г. Барв. 381.