Покаляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:01, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Покаля́ти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
