Покалічити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:01, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.