Позубити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:58, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позубити, -блю, -биш, гл. 1) Зазубрить; сдѣлать зазубрины. Позубили мені сокиру. Ой десь мене Господь Бог не простив, що я у неділю серпи позубив. АД. І. 81. 2) Сдѣлать зубцы. Позубила комір і чохлу.