Позов
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:55, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позо́в, -зву и позо́ву, м. Искъ, тяжба. Ее знайду на свічку, а на позов як біс дасть. Ном. № 7374. Я просив його, щоб без позову зняв комору з моєї землі, так він не слуха. Новом. у. — дати, заложити. Возбудить процессъ. Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
