Позичати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:49, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає. Ком. II. 50.
