Позводити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:45, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позво́дити, -джу, -диш, гл. То-же, что и звести, но о многихъ или многомъ. Заходилась тоді смерть біля песиголовців... чисто їх позводила з світу. Драг. 2. Усе наше добро позводив. Г. Барв. 473. Зажив собі Іван спокійненько, позводивши своїх ворогів. Чуб. II. 568.
