Позамучувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:32, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позаму́чувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.