Позакидати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:27, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позакида́ти, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Рудч. Ск. І. 213. Персні позакидали в воду. К. ХП. 27. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки. Левиц. І. 15.
