Позаймати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:27, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Позайма́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Г. Барв. 147. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги. Чуб. V. 321. 2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили. Рудч. Чп. 95.
