Пожартувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:17, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пожартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. МВ. І. 33. Ой ти, мужиченевірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. Нп. З панянками пожартуєм. Шевч. 158.
