Подухати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поду́хати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.