Подути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поду́ти, -дму, -дме́ш, гл. Подуть. Живеш як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Ном. № 10284.