Подужу
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:12, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поду́жу, нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. III. 50.