Подриґус
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:10, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер. Ов. Л. 250.