Подостатком
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:08, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подостатком, нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.
Подостатком, нар. Достаточно, вдоволь. Всього мав подостатком. Гн. II. 59.