Подіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:00, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Мет. 241. Або віддай їх кому... або де хоч подінь. Рудч. Ск. II. 68.