Подзюрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:57, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Полить струей. Он знов крізь стелю подзюрило. О сильномъ дождѣ: полить. А тут. знов подзюрив дорщ. О. 1862. І. 59.