Подзюбати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:57, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подзюбати, -баю, -єш, гл. 1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали. 2) Подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Чуб. V. 1125. Там така гидка пика подзюбана. Лебед. у.
