Подзвінний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:57, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подзвінний, -а, -е. Относящійся къ звону по умершему. Употр. также какъ сущ. въ значеніи: человѣкъ, звенящій по умершему. А подзвінному дам сім мір полотна, щоби мені дзвонив цілий тиждень щодня. Грин. III. 285.