Подеревеніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:56, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Подеревеніти, подерев’яніти, -нію, -єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев’яніла. Кв.