Погуркотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:52, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Погуркотіти, -чу, -чеш, гл. 1) = Погуркати. Погуркотіло і стало стихати. Драг. 64. 2) Загремѣть, уѣзжая. Чую, погуркотів віз.