Погоріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:47, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Погорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Погорѣть, сгорѣть. Погоріли степи, поля і зелені байраки. Нп. Торік ми погоріли та оце й досі на хату не стяглися у брата живемо. 2) Побагровѣть. Зоря погоріла дуже на вітер. Грин. І. 11. 3) Загорѣть. Од сонечка погорів, од вітречко, почорнів. ХС. II. 196.
