Погонець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:46, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пого́нець, -нця, м. 1) = Погонич 2. Г. Барв. 18. Був в погонцях за Дунаєм. Мкр. Н. 2) Погонщикъ, посланный за кѣмъ въ погоню. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
