Поголіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:45, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
