Поголити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:45, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поголити, -лю, -лиш, гл. Побрить. Він мам поголив голови гладко. Ном. № 675. Лоби поголити. Забрить лобъ (въ солдаты). Брати на панщину ходили, поки лоби їм поголили. Шевч. (1883), 388.