Погоджати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:44, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Погоджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. погодити, -джу, -диш, гл. 1) Способствовать, поспособствовать, благопріятствовать, поблагопріятствовать. Бог мені погодив, пшеницею наградив. Нп. А мені Бог погодив, щом сокиру уломив. Гол. III. 480. Тепер мені погодило, що прядіво не вродим, та вродила чечевиця, та буде мені хвартух і спідниця. Чуб. V. 1184. 2) Мирить, помирить. Олію з водою ніколи не погодиш. Ном. № 4154.