Поговір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:44, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Погові́р, -во́ру, м. Толки, сплетни, пересуды. На Тетяну поговір, що Тетяна вмерла: вона лежить на печі, і ноги задерла. Ном. А на мене молодую поговір та слава. Мет. 85. Як ми любилися, та й не побралися, славипоговору понабіралися. Мет. 84.
