Повно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:28, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повно, нар. Полно, до верху. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. Вже несила: випив повно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 68). Ум. Повненько, повнесенько.