Повкидати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:26, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повкида́ти, -да́ю, -єш, гл. Бросить во что нибудь (во множествѣ). Лушпиння з яєць повкидала в піч. Кв. Ти Боже, в рів глибокий, повкидаєш на, погибель. К. Псал. 127. Повів їх (жидів) дурінь до річки, повкидав по одинцю. Драг. 347.
