Повірний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:23, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повірни́й, -а́, -е́. Дающій въ долгъ (о торговцѣ, кабатчикѣ). Шинкарочко молодая, колись була повірная: повірь меду і горілки, бо не маю собі жінки. Нп.