Повінчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:23, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повінча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав’язали, із нелюбом повінчали. Чуб. V. 539.