Повіка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:22, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повіка, -ки, ж. Вѣко. Трудно сльозам ради дати, коли сами ллються. Нехай ллються річеньками, най (не) сохнуть повіки, колись мила рученьками утре їх навіки. Грин. III. 183.