Повідня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:19, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повідня́, -ні́, ж. У колесниковъ: дышло или приводъ, вставленный во вращающееся ухо пенька (см.); приводится въ дѣйствіе силою лошади или воловъ, совершающихъ круговое движеніе съ прикрѣпленнымъ веревками къ повідні ободомъ. Вас. 147.
