Повипрягати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:08, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повипряга́ти, -га́ю, -єш, гл. Выпрячь (во множествѣ). Повипрягали воли. Рудч. Ск. І. 170. Коні повипрягав. Драг. 412.