Повидну
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:01, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повидну, нар. При свѣтѣ, когда видно. Пішов я з Лавріном роздивитися город повидну. О. 1861. X. 146. Завтра повидну допишеш, покинь тепер.