Повидирати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:00, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Повидира́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.