Поваляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:52, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Свалить (многихъ), і перших Фина, Тамариса на землю махом поваляв. Котл. Ен. Чорненьке маленьке ввесь світ поваляв. Ном. № 40, стр. 291. 2) Запачкать, испачкать. Не займай мене, Грицю, поваляєш спідницю. Чуб. V. 1120. Не ззість пес, поки не поваляє. Чуб. І. 279.
