Поваб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:50, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поваб, -бу, м. Влеченіе. Із сього благословенного навіки повабу виникла їх думка... К. ХII. 8. Шкода нашого повабу й залицяння! К. (ЗОЮР. ІІ. 200).