Побуяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:50, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побуя́ти, -буя́ю, -єш, гл. Побуйствовать, погулять. То вже бідний козак розгадає п’ятак, то нельзя по улиці пійти побуяти. АД. І. 114.