Поблудити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:45, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поблуди́ти, -джу́, -диш, гл. Поблудить. Поблудивши по морям, якось і землю видко стало. Котл. Ен. 2) Заблудиться. Не ідіть лугами, бо поблудите. Мил. 220. 3) Ошибиться, напортить въ дѣлѣ. Коби тут не поблудити де в чім. Фр. Пр. 62.
