Побіля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:44, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побіля́, нар. Возлѣ, около. А народу, народу! і за домовиною і побіля домовини. Кв. Тече річка з винограду та й побіля груші. Грин. III. 393.