Побігуця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:42, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побігу́ця, -ці, ж. 1) = Побігайка. Та не можна її (наймички) держати: така побігуця, що ніколи в хаті не всидить. Валк. у. 2) мн. = Побіганки. Справляти побігуці. Вѣчно бѣгать, постоянно уходить изъ дому. Що се ти побігуці справляєш? Лохв. у.
