Побитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:41, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побитися, -б’юся, -єшся, гл. 1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились. Мет. 5. 2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Нп. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб’ється. МВ. II. 10. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом. ЗОЮР. І. 306.
