Бідня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:49, 27 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бідня, -няти, с. Бѣдняжка. Там онде блудить сплакана дитина, без тата, мами бідна сиротина: нічо не їло, душечка му мліє, і хоче в хату бідня повернути. Федьк. І. 21. А я тебе, любко, любю, за ручку поведу. Веду бідне за рученьку, біднє не веде сі. Шух. І. 202. Іде біднє в полонинку. Шух. І. 201. Біднята. Бѣдные люди. Вх. Уг. 227.